відімщати
Смотреть что такое "відімщати" в других словарях:
відімщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
мьщати — МЬЩА|ТИ (35), Ю, ѤТЬ гл. 1. Мстить: а што сѧ въ рать дѣѧло. и въ рубежехъ. про то вамъ не мьщати ни намъ вамъ мещати. Гр 1265 (з. р.); не мщати ти ни сѹдомь. ни чим же. Гр 1270 (новг.); о томь ˫ако не подобаеть двожды мьщати въкупѣ. КР 1284, 26г; … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нелюбіе — (1) 1. Неприязнь, нерасположение, вражда: [Донецъ рече: „Княже Игорю! Не мало ти величія, а Кончаку нелюбія, а Рускои земли веселіа“. 41]. 1279: Олны же повѣдѣ Володимеру уи его, князь Болеславъ, на сыновча своего на Кондрата, тако река: Без лѣпа … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вратити — ВРА|ТИТИ (4*), ЩОУ, ТИТЬ гл. 1.Вернуть, возвратить, отдать обратно что л.: Ѡ мщати... на св҃щниѥ и строѥниѥ ино въсхыщены˫а. по обидѣ вратити. ЗС XIV, 35. 2. Обратить, направить: не славы на гордость вратѩще, ни кротости на работоу ѡ(т)водѩще, но … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
неотърочьныи — (9*) пр. Необходимый, настоятельный; неизбежный: въ дѣтьскыихъ неотърочьноѥ приставьничьство. (ἀπαραίτητον) ΚΕ XII, 31б; и всѧкого неотърочьнааго и нѹждьнааго строѥни˫а сѹща свободьны. (ἀπαραιτήτου) Там же, 34б; ѥгда же хощеть къто слѹжени˫а ради … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мститися — (здійснювати помсту над кимось), мстити (кому й без додатка), помщатися, помститися, помстити, відо[і]мщати, відо[і]мстити, відплачувати, відплатити, віддячувати, віддячити (кому); розплачуватися, розплатитися (з ким); платити (кому зводити… … Словник синонімів української мови
